У Швеції майже не вводили обмежень через коронавірус: за і проти підходу

У часи пандемії COVID-19 Швеція проводить зовсім відмінну від інших європейських країн політику – уряд у Стокгольмі відхиляє локдаун як засіб протидії поширенню коронавірусу. У країні відкриті (і не зачинялись) молодші школи, дитячі садки, ресторани, кафе, торгові центри, перукарні та фітнес-клуби.

Уряд рекомендував залишатись вдома тільки тим, хто почувається хворим, літнім людям, а також тим, хто має хронічні хвороби. Усім іншим пропонували тримати на вулиці дистанцію, а також максимально перейти на роботу вдома. За рекомендацією уряду у Швеції не працювали тільки гімназії, університети та заклади професійної освіти.

Наприкінці березня у Швеції лише заборонили проведення заходів за участі понад 50 осіб, а від початку квітня також наклали заборону на відвідування будинків для літніх людей та по догляду за хворими. У ці ж дні інші європейські країни, які у березні запровадили жорсткі карантинні обмеження, або продовжують загальний строк їхньої дії – як от у Франції, Італії чи Іспанії, або відмовляються від них поступово і дуже обережно, як, наприклад, в Німеччині, Австрії, Данії, Чехії, Польщі.

Тільки цифри

Європейські ЗМІ по-різному оцінюють коронавірусну політику Швеції: від підтримки до критики. При цьому і ті, і інші посилаються на статистику. Ще 1 березня у Швеції було зареєстровано 14 випадків коронавірусу, а 31 березня – 4435. Найвищу кількість заражень на добу реєстрували 8 і 9 квітня – тоді йшлось про понад 700 випадків на день, і 10 квітня загалом було зафіксовано 9,7 тисячі інфікованих. Станом на 22 квітня у Швеції зареєстровані 15322 випадки зараження коронавірусом, з них 1937 – з летальними наслідками.

Критики наполягають, що на 10,3 мільйона жителів Швеції цей показник летальності – зависокий і перебуває на рівні США та Швейцарії. Навіть якщо взяти для порівняння інші скандинавські країни, то у Данії до цього часу зареєстровано 384 летальні випадки зі встановлених 8108 заражень, а у Норвегії – 183 з 7241. Кількість населення у кожній з цих країн – вдвічі менше за Швецію. При цьому влада Данії та Норвегії заявляє, що поширення вірусу там не тільки уповільнили, а подавили – саме завдяки такому успіху у цих країнах зараз і послабляють запроваджені карантинні заходи, поступово відкриваючи школи, дитячі садки, перукарні та стоматологічні практики.

Обережні прихильники ж політики Швеції наполягають, що рівень летальності від коронавірусу нижчий за показники Франції, Великобританії, Іспанії та Італії. І пік зареєстрованих смертей уже минув – 18 і 19 квітня, коли за два дні з життя пішли 180 людей (за обрахунками експертів німецького видання Spiegel, ті, хто помирає від COVID-19, потрапляють у статистику заражених у середньому за десять днів до смерті).

Зовнішні спостерігачі припускають ще, що на щастя Швеції там не було очевидних розсадників коронавірусу – як от футбольних матчів на півночі Італії, вечірок на австрійському лижному курорті в Ішглі чи святкування карнавалу в німецькому Гайнберзі. Можливо, відіграли роль також демографічні особливості країни, де понад половину домогосподарств становлять такі, в яких мешкає лише одна особа. А густота населення там менша, ніж в Нідерландах та Великобританії, які теж довго не запроваджували жорсткі карантинні обмеження.

“Інший шлях Швеції”

Незважаючи на таку летальність від COVID-19, шведський уряд неухильно покладається на рекомендації провідного епідеміолога країни Андерса Тегнелла. Саме він є так би мовити символом “іншого шляху” Швеції. На його думку, закриття шкіл та кордонів не вплинули б на поширення вірусу.

“Ми вважаємо, що добровільністю досягаємо того самого, що інші країни досягають завдяки обмеженням”, – наводить слова Тегнелла інформаційна агенція dpa. Він передбачає, що шведський уряд навряд чи змінить стратегію.

На цьому тлі статистику летальності у міністерстві охорони здоров’я Швеції пояснюють так: “Зберігається велике число померлих щодня, але ми бачимо не зростання, а уповільнення”.

Але не всі експерти у Швеції поділяють такий оптимізм. Майже дві тисячі вчених звернулись до уряду країни з проханням переосмислити свою стратегію. Серед тих, хто підписав відповідного листа, Бо Люндбек – професор клінічної епідеміології легеневих хвороб з Гетеборга. Він вважає, що кількість летальних випадків неприйнятна і та ціна, яку Швеція платить за коронавірус, зависока. “Я не бачу, що Швеція має конкретну стратегію, я також не бачу тренду, – пояснив він у розмові з dpa. – Урядові приписи дуже невизначені, а люди – спантеличені”.

Люндбек нагадує, що на останніх вихідних за сонячної погоди у Стокгольмі та інших містах багато людей були у кафе і ресторанах, а також у торгових центрах, тож “прохання влади не дуже до них дійшло”. А щодня все ще реєструють сотні випадків зараження коронавірусом.

“Ми тут, у Швеції, думаємо, що розумніші за інших і можемо не слухати ВООЗ. Це нерозумно”, – підсумовує епідеміолог.

Тегнелл таку критику відкидає і наполягає, що Швеція нині знаходиться в іншій фазі, ніж країни-сусідки, тому і має вищі показники смертності від коронавірусу. Він знову і знову каже про колективний імунітет і розраховує на те, що уже у травні у Стокгольмі можна буде бачити перші результати його набуття.

При цьому Тегнелл посилається на математичні моделі прогнозів. Шведи у цілому зорова нація, бідність у країні – на низькому рівні, а дані про стан здоров’я шведів ретельно реєструються. “Такого рівня накопичення даних для спостереження за розвитком і поширенням хвороб у часі, немає навіть в Німеччині”, – каже математик Клаус Вендт з Університету німецького міста Зіген.

Куди заведе шлях Швеції, поки що стовідсотково невідомо. Утім, критик уряду Бо Люндбек таки погоджується з останніми заявами уряду Швеції, що головне – тестувати якомога більше людей. Адже ще донедавна у Швеції тестували лише людей, що входили до груп ризику, – наприклад, тих, у кого виникали серйозні проблеми з диханням.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *