Українські військові на фронті готуються зустріти сьому воєнну зиму: як вони облаштовують свій побут

Українські військові на передовій в Донецькій області облаштовують свій побут, готуючись зустріти у шанцях сьому воєнну зиму. І відшуковують поблизу укріплень нерозірвані боєприпаси. Їх позначають, аби вояки не наразились на міну чи снаряд.

Про це йдеться в сюжеті ТСН.19:30. 

Усе поле біля позицій українських військових усіяно різним небезпечним брухтом: від снарядів до ручних протитанкових гранатометів.  Найпопулярніші речі, які до них прилітають – заряди гранатометів РПГ-7. 

“Це нерозриви, неспрацьовані боєприпаси. Вони тут постійно валяються дуже небезпечні”, – розповідає морський піхотинць на прізвисько Змій. Усе це прилітало до перемир'я. Під час режиму “тиші” стало тихіше, але не спокійніше. У полях обабіч позицій досі час від часу щось вибухає.

Немолодий вже морський піхотинець на позивний Туборг – жива легенда у цьому підрозділі. Воює від 2014 року – пройшов Іловайський полон, вибрався з нього та повернувся на фронт. Боєць розповідає, що забути спогади тих часів складно.

А ось військовому на позивний Циган лише 20 років, з них два роки хлопець провів на війні. У підрозділі він наймолодший боєць. Закінчив у Кривому Розі технікум, здобув освіту гірника і пішов на фронт. Раніше він Денис (Циган) займався тхеквондо – став кандидатом у майстри спорту. Тепер замість кімоно – піксель, а заміст чорного пояса – армійський пАсок і кулемет у руках.

У полі недалеко від своїх позицій наші сапери маркують нерозірвані боєприпаси. Червоні стрічки, за якими причаїлись смерть чи каліцтво, гойдає вітер. Це дороговказ для наших воїнів у цих замінованих степах. Війна нагадує тут про себе маркованими хрестами обабіч дороги.

Сотні гектарів азовського чорнОзему стоять пусткою. Вони або заміновані або засіяні нерозірваними боєприпасами.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *