Бійці на фронті зустріли своє свято зі згадкою про полеглих побратимів

День захисника Вітчизни самі наші оборонці на передовій не відзначають, бо для тих, хто зі зброєю, на свято і пафосні акції немає часу – бойовики поруч і важка техніка нікуди не відведена, йдеться в сюжеті ТСН.19.30.

Мати вищу освіту, не означає бути освіченим, бути чоловіком по статі – не означає бути чоловіком по духу. День захисника Вітчизни на передовій не відзначають, бо вшановують у цей день пам’ять полеглих побратимів. Війна тут нагадує про себе мало не щодня кулями, мінами і пожежами.

Без урочистостей, почесної варти і салюту. Своїми словами і зі свічкою, так на нулі в окопі на місці загибелі солдатів хлопці віддають шану полеглим побратимам. “Ці всі втрати не пройдуть для ворога непоміченими, відповідь буде жорсткішою і адекватною”, – каже один із військових.

На фронті немає свята. На фронті є брудні будні із лопатами, зі зброєю і коротким сном. “Для мене це був звичайний день завжди, я вважаю – це обов’язком. День захисника, день не захисника – в мене є своя робота”, – каже боєць на позивний “Хаскі”.

Він воює від 2014 року. Колишній моряк далекого плавання тепер морський піхотинець. Щоразу перепідписує контракт і живе на війні. “Я бачив російські паспорти й російські військові квитки і полонених росіян. Я лишився до перемоги”, – каже боєць.

Усіх своїх загиблих морпіхи пам’ятають поіменно й смертей побратимів ворогові не пробачають. Просто чекають, коли бойовики зірвуть перемир’я. Тому на цих позиціях уся штатна зброя начищена, набита набоями і націлена на бойовиків. “Ми маємо рухатись вперед і відвойовувати свої землі і правила маємо диктувати ми, а не нам диктувати”, – кажуть військові.  

Нині, коли всеосяжне перемир’я і наші бійці лише спостерігають – бойовики не стріляють, але копають. Тільки за останній місяць на цій ділянці фронту з’явилася нова позиція. “Вони роблять позиції біля мирного населення, щоб звинувати нас, що ми шкодимо нашим людям”, – каже боєць “Єнот”.

Від дронів-розвідників до підпалювачів – це така тут нині війна. Ворог дедалі частіше вдається до тактики випаленої землі. Підпалювачів-бойовиків наші військові бачили на власні очі.

Ще якихось два місяці тому тут шуміли і розривалися важкі боєприпаси, тепер у селі Шуми шумить вітер і гойдає український прапор. Фронт завмер на одному місці прямо на околицях окупованої Горлівки.

Кореспондент Руслан Ярмолюк

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *