У Фінляндії людям просто так щомісяця виплачували 560 євро: чи був корисним експеримент з базовим доходом

Дослідження безумовного базового доходу дійшло висновку, що він справді приносить користь психічному і фінансовому благополуччю одержувачів, а також трохи покращує зайнятість.

Фінляндія два роки проводила експеримент, у 2017-2018 роках, під час якого держава щомісяця виплачувала гроші двом тисячам безробітним у віці від 25 до 58 років без жодних додаткових умов.

Виплата становила 560 євро, була безумовною і не залежала від так званої перевірки потреб, тобто її не зменшували, якщо, приміром, людина отримала роботу або підвищення заробітної плати.

Дослідження проводилося в усій країні, і відібрані одержувачі не могли відмовитися – експеримент був навіть прописаний в законодавстві.

Мінна Юлікянне з Інституту соціального страхування Фінляндії оголосила про результати в Гельсінкі сьогодні, 7 травня, в прямому ефірі, пише New Scientist. Видання називає результати експерименту “найнадійнішими” у питання базового доходу.

У дослідженні порівнювалися рівень зайнятість і добробут одержувачів базового доходу з контрольною групою 173 тисяч людей, які отримували допомогу з безробіття.

У період від листопада 2017-го по жовтень 2018-го люди з базовим доходом працювали в середньому 78 днів. Це на шість днів більше, ніж у тих, хто отримував допомогу з безробіття.

Окрім цього, був велике зростання зайнятості у сім'ях з дітьми, а також серед тих, чия рідна мова не була фінською або шведською. Але дослідники поки не впевнені, чому.

Опитування учасників експерименту показали, що одержувачі базового доходу замість допомоги з безробіття краще оцінюють фінансове благополуччя, психічне здоров'я і когнітивної функції, а також більш впевнені у майбутньому.

Відповідаючи на питання, чи може базовий дохід допомогти людям, що стикаються з такими ситуаціями, як економічні наслідки пандемії COVID-19, Юлікянне відповіла, що це може допомогти зменшити стрес у часи невизначеності.

Дані свідчать про те, що базовий дохід, схоже, не заважає людям, що працюють.

Зазначається, що оцінка впливу базового доходу ускладнюють зміни в законодавстві Фінляндії, ухвалені на початку 2018 року. За так званою “активною моделлю” умови отримання допомоги з безробіття стали суворішими.

“Ми можемо сказати лише те, що вплив на рівень зайнятості був спільним результатом експерименту і “активної моделі”, – сказала Юлікянне.

Попередні результати, опубліковані в лютому минулого року, не виявили відмінностей між двома групами за кількістю робочих днів 2017-го року. “Гроші мають значення, але лише цього недостатньо, аби суттєво стимулювати пропозицію або попит на робочу силу”, – наголосила чиновниця.

Нагадаємо, починаючи від 12 березня, коронавірус змусив всю Україну зупинитися на карантин. В результаті без роботи залишилась рекордна кількість громадян, ціни на продукти почало “лихоманити”, Кабмін запроваджує “кризові” зміни до бюджету, а Нацбанк намагається втримати гривню та не допустити її девальвації. ТСН.ua зібрав думки експертів у різних галузях та разом із ними спробував знайти відповіді на головні запитання про те, наскільки болючим для українця стане тривалий карантин та коронавірусна криза.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *