Поліські коні, яких майже не залишилося: чому вони важливі для відродження української культури

На Поліссі активісти хочуть поновити давню дику породу коней, аби вони знову жили в тамтешній природі. Народжені на болотах, вигодовані осикою, не бояться холоду і, наголошують етнографи, такі важливі для відродження культури. Їхні предки заходили в хату на Різдво, визначали, чи годяща наречена йде до вінця, і були помічниками поліщуків – мешканців Полісся.

Про це йдеться у сюжеті ТСН.19:30.

Власник стайні неподалік Чорнобильської зони Юрій Ягусевич показує нащадків поліської породи.

“Чорна грива, вкраплення, темні копита, є смуга – це ознаки дикого коня. Це те, що залишилося нам у спадок від диких коней”, – говорить Юрій.

Таких коней можна дуже легко впізнати: невисокі, кругленькі та з дуже хорошим характером. Поблизу Зони відчуження саме цій породі все підходить.

“Вони можуть пити з болота та їсти осоку, бо вони формувалися в цих поліських болотах. Звичайний кінь захворіє”, – додає Юрій.

Чоловік порахував: якщо знайти гроші, то вже за 15 років можна буде поновити поліську породу і навіть поселити у дикій природі. Поки ж у його табуні шість кобил-поліщучок та один жеребець-гуцул.

Купити поліського жеребця складно: господарі не хочуть віддавати мирних та роботящих помічників, тому селекціонери чекають на правильних лошат.

Ідеєю поновити коней-поліщуків захопилися етнографи. Етнографиня Наталка Лещенко ділиться: в історії поліщуків кінь був не лише напарником з важкої праці. Поліських коней запрошували в дім на Різдво, вони супроводжували поховання чоловіків і вже точно не обійдеться без участі коней весілля.

 “Коня під час весіль заводили до хати. Він мав вказати: цнотлива чи не цнотлива молода, він мав вказати, чи з добрими помислами прийшла родина молодого”, – каже етнографиня.

 Лише зовнішніх ознак для поліщуків буде замало – породу перевірять вчені Європи.

 “На сьогодні ми збираємо ДНК-експертизу, і будемо робити в Європі ДНК-дослідження”, – говорить наукова співробітниця Інституту розведення та генетики тварин Тетяна Ільницька.

Майбутній зразок для ДНК – маленька кобила Іпа. Їй лише 8 місяців, але це доказ того, що вийшов хороший поліський кінь.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *