Росія та інші країни потрапили в пастку: експерт назвав головну небезпеку через ситуацію на нафтовому ринку

20 квітня на американському ринку стрімко обвалилися ціни на нафту. Зокрема, нафта WTI американського видобутку здешевшала на 300% – до мінус 40 доларів. Слідом за нею впала й російська Urals – до мінус 2 доларів за барель. Проте головна небезпека навіть не у від'ємній вартості, а в тому, що відбувся перевидобуток нафти і її нині просто нікуди подіти.

Це сталося через те, що в світі суттєво зменшилося споживання нафти через карантинні заходи задля недопущення поширення нового коронавірусу COVID-19. Тож тепер уже видобувники (продавці) нафти платять переробникам (покупцям), аби ті лише забрали сировину й звільнили ємності, адже технологічний процес не дозволяє блискавично призупинити видобуток.

Але насправді від цієї ситуації мають ризики не лише США, а й Росія та інші нафтовидобувні країни.

Про це в інтерв'ю ТСН.ua розповів експерт у нафтогазовій сфері та економічних питаннях Роберт Родванскі.

Що відбувається в США

“Нафти видобувається дуже багато. Надлишкову нафту закачують в усі вільні ємності. В основному це – або нафтосховища в портах, або танкери. Зупинити видобуток нафти блискавично не можна. Можна знизити обсяги видобутку, але для цього потрібен час, щоби дотримуватися технології. Якщо цього не зробити, то потім доведеться фактично будувати всю інфраструктуру заново. Тому завжди намаються уникати таких ситуацій”.

Нафту не можна просто кудись вилити, бо це загрожує екології. Навіть якщо її спалити, то це також затратно – її, скажімо, треба вивезти на електростанцію.

“Нині американці на своєму ринку, китайці на своєму ринку доплачують нафтопереробникам, щоб ті забрали надлишкову нафту й швидко її переробили. Не важливо, куди й у що – головне, щоб розвантажити, щоб не створити колапс у системі. Тобто потрібно розвантажити ємності в портах, танкери, щоб видобувна інфраструктура могла поступово знизити видобуток, без аварій. Тому американці, китайці готові доплачувати гроші покупцях нафти, щоб покупці за додаткову премію забрали зайву нафту з ринку”.

Помилки Росії

“Помилка росіян була в тому, що вони не врахували (і не могли врахувати) фактор волатильності цін на нафту й паніки. І затягнули із домовленостями про зниження видобутку нафти. Росіяни робили ставку. І в цій ставці вони програли. Вони думали, що саудівці не захочуть різко знижувати ціну на нафту від 60 доларів до 20-10 доларів. А коли нафта впала до 20-10 доларів, саудівці й самі злякалися. Підключилися всі, зокрема Трамп, аби домовилися про зниження обсягів видобутку. І росіяни вже погодилися, гадаючи, що вони зробили правильну ставку й виграли. Але тут виникла інша проблема – на ринку всі ємності заповнені нафтою. Нафту немає куди закачувати й куди подіти. Американці, розуміючи цю ситуацію і знаючи про неї заздалегідь, до цього підготувалися. А росіяни, як завжди, переграли самих себе. Проте цілком ймовірно, що у росіян є сепаратна угода з китайцями, яка хеджує частину їхніх ризиків. Тому загалом росіяни ще не програли, але в них дуже високі ризики”.

Головна небезпека для Росії

“Нині головна небезпека для Росії, як для нафтовидобувної країни, полягає в тому, що їй доведеться різко в аварійному режимі глушити нафтовидобуток. Такого не відбувалося навіть під час розпаду Радянського Союзу”.

Чи падатиме долар

“Прямої прив'язки між ціною на нафту та вартістю долара не існує. Бо економіка США не залежить лише від видобутку нафти. У США є багато інших виробництв, які в сукупності й забезпечують стабільність американської економіки. Америка – не Саудівська Аравія”.

У падінні рубля винна не дешева нафта

На тлі падіння цін на нафту стрімкого обвалу російського рубля може не статися.

“Бо в них є великий Резервний фонд, із якого Росія може кілька років покривати всі втрати від нафтовидобутку. Курс рубля на внутрішньому ринку залежить від бажання чи небажання Центрального банку РФ викупляти надлишок рубля і регулювати курс. Це не пов'язано із ціною на нафту напряму”.

Падіння рубля та інфляцію російська влада пояснює падінням цін на нафту. Хоча насправді прямої прив'язки немає.

“Під час кризи уряд сам розганяє інфляцію для того, щоб заставити громадян витрачати гроші на споживання. Скажімо, коли виникає криза, то людина починає частину свого заробітку відкладати на “чорний день”, зменшує покупки. Настає дефляція – ціна грошей зростає. Як це відіб'ється на економіці? Коли люди перестають здійснювати покупки, товари будуть не затребувані, тож і люди, які ці товари виробляють, залишаться без роботи, бізнеси залишаться без бізнесів. Цей дефляційний стрибок дуже небезпечний. Його потрібно уникнути. Щоб його уникнути робляться вливання нічим незабезпечних грошей, це призводить до інфляції. Інфляція завжди лякає. І люди замість того, щоб ховати гроші під подушку, починають їх вкладати в товари, покупки, в щось. І це запускає економіку. Тому інфляцію потрібно чимось пояснити людям. А в Росії це пояснюють не діями влади, а падінням цін на нафту. Тому й з телевізорів радять людям іти й щось купувати. Ті слухають і йдуть купувати. Відповідно гроші йдуть в економіку. А завдання ЗМІ в Росії – розказувати, що люди правильно вчинили, бо впали ціни на нафту і через це впав рубль. Рубль упав не через це. Рубль упав через те, що його опустив Центробанк Росії”.

Як ситуація вплине на Україну

“Наслідки для України взагалі будуть мінімальними. До України ця ситуація не має прямого відношення, бо вона не має диверсифікованого нафтового чи супутніх ринків. Тому в Україні ціна на нафту та нафтопродукти слабо пов'язана зі світовими тенденціями. Звісно, зв'язок зі світовими цінами на нафту в Україні є. Проте цей зв'язок не працює синхронно. І тим паче, швидко не працює”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *